“Регуляція потрібна, але вона не повинна обмежувати технологію”, — Станіслав Под’ячев, керуючий партнер Blockchain Lab

“Крипторинок — це потужний всесвітній експеримент, але ніхто не знає чим він скінчиться”, Станіслав Под’ячев,  керуючий партнер Blockchain Lab

Блокчейн став всесвітнім майданчиком для безлічі спроб та експериментів, вважає Станіслав Под’ячев, — керуючий партнер Blockchain Lab, засновник Blockchain Art Hackathon. Про роботу його компанії, переваги/недоліки криптотехнологій, регуляцію ринку та токенізацію економіки ми поспілкувалися безпосередньо у інтерв’ю.

Розкажіть, чим займається Blockchain Lab та з якими ринками/компаніями співпрацюєте?

— Blockchain Lab — це компанія, яка займається дослідженнями в площині криптовалют, технології блокчейн і всього, що з цим пов’язано. Нам цікаві речі, які на сьогодні ринок ще не вивів у світ. Також робимо ґрунтовний аналіз для великих компаній, які хочуть запровадити у себе технологію блокчейн. Паралельно ми проводимо невеликі дослідження стосовно того, чи є смарт-контракт (який використовує компанія) захищеним, чи відповідає він бізнес-логіці закладеній у whitepaper. Це дуже кропітка і відповідальна робота, але вона цікава, тому що ми на передовій лінії. В якості партнерів працюємо з українськими компаніями, але є також азійські, які замовляють консалтинг і продукти. Можна сказати, що ми працюємо на світовому рівні.

Зараз конкуренція не така, як 20 років тому, коли можна було піти до програміста у своєму місті і замовити щось face-to-face. Сьогодні є дуже багато фрілансерів та й загалом компаній у світі. Тому, коли ти виходиш на ринок, то не позиціонуєш себе виключно як українська компанія: ти розмовляєш англійською, робиш код за однаковими стандартами. Так само і з замовниками. Ми не дивимося хто звідки.

Наскільки нам відомо, Ви працюєте й з іншими проектами. Наприклад, Blockchain Art – чому було вирішено поєднати мистецтво і технологію?

— Так, у нас є прикладні проекти, як btcu.biz, який дозволив продавати крипту в терміналах iBox по всій Україні. Інший наш проект Blockchain Art вже виходить на міжнародний рівень. В травні буде перша поїздка в Париж запланована зі школою 42.

 

Школа 42 заснована в 2013 році у Франції як приватна школа програмування. Навчання відбувається 24/7 і peer-2-peer, тобто в режимі колаборації. З традиційним освітнім форматом у французької школи загального мало: оцінок тут не ставлять, конспектів не ведуть. Освітній процес проходить у вигляді роботи над проектами в режимі «глибокого навчання». Школа 42 — це спроба переосмислити процес кадрової освіти.

 

Очевидно, як і освіту, мистецтво в постіндустріальну епоху варто переглянути. І ми завдяки Blockchain Art спробували знайти формат того, як мистецтво може бути поєднане з технологією, як воно може допомогти подивитися по-новому на існуючий стан справ. Blockchain Art-Hackathon відбувся в жовтні, а тепер ми презентуємо каталог робіт і готуємо поїздку художників і компаній, котрі підтримали проект, до Європи. Ми хочемо розповісти, що в Україні є не лише, умовно, гарні дівчата і смачний борщ, а також і ІТ-компанії та нові формати для мистецтва.

Чи всім потрібен блокчейн і яким компаніям він в першу чергу необхідний?

— Блокчейн — це технологія досягнення консенсусу відносно стану розподіленої бази даних у певний момент часу в умовах повної взаємної недовіри сторін. Тобто це і технологія, і реєстр водночас. В принципі, багатьом компаніям потрібен реєстр. Дані мають бути захищені і зберігатися публічно (або не публічно) і блокчейн в цьому може допомогти. Те, що зараз його намагаються пристосувати для різних бізнесів — це нормально. Я не можу сказати, що блокчейн у fashion — це щось погане. Тільки такими спробами і експериментами можна пояснити собі і ринку, де цю технологію можна застосувати. Ми зараз стикаємося з досить жорстким і зверхнім ставленням спільноти, яка вважає себе експертною, до людей, які тільки прийшли до блокчейну і зрозуміли його значення. Таке відношення «замилює очі», тому що я вірю, наприклад, тим, хто не бачить меж і просто йде та пробує. Звичайно, багато нових компаній не зможе досягнути великого успіху, але ми матимемо можливість побачити підходить чи не підходить блокчейн в даній сфері.

Блокчейн у держсекторі. Важко не погодитися, що його впровадження потрібне. Чому в Україні так багато про це говорять і мало роблять?

— Одна з вагомих переваг блокчейну — це те, що він працює в умовах повної взаємонедовіри сторін. Якщо ми говоримо про блокчейн, як одну зі складових великої «гри в державу», то в даному випадку вигідно наслідувати правила і не вигідно їх порушувати. Все ж, яка сила може примусити того, хто є гравцем наслідувати правила? В блокчейні будь-якої криптовалюти є стейкхолдери, які за правильну поведінку отримують бонус.

Була розмова з приводу впровадження блокчейну для земкадастру. Ніби-то кожна громадська організація може собі взяти ноду і цим буде забезпечуватися прозорість. Але взагалі існування цих нод не гарантує цілісність бази даних, тому що має бути механізм «упаковки» (запису в блоки). Тому важко уявити, як це буде працювати без економічного стимулу. Є лише сподівання, що всі будуть поводитися чемно.

Якщо ми проектуємо систему, яка вже на старті має такі вади і невирішені питання, то може не варто казати повсюди, що блокчейн — панацея.   Можна позиціонувати впровадження технології, як експеримент! І навіть якщо він буде невдалий, то прийдеться зробити роботу над помилками. Але респект тим людям, які приділили увагу цій технології і пробують втілити її на такому масштабному рівні.

Актуальним питанням залишається регуляція крипторинку. На вашу думку, чи потрібна вона? І якщо так у якому форматі?

— Регуляція потрібна, але вона не повинна обмежувати технологію. Я входжу до робочої групи, яка запропонувала своє бачення політики відносно криптовалют та технології блокчейн. Ми маємо зважати на те, що наші сусіди білоруси вже запустили декрет «Про розвиток цифрової економіки», який дає безпрецедентні права для майнерів, бізнесменів в сфері криптовалют. І ми вже маємо конкурувати та пропонувати щось краще! Спеціалісти, які мають бізнеси на технології блокчейн, дуже мобільні і можуть легко змінити юрисдикцію. Зараз не про патріотизм, а про те що держава сьогодні і держава 20 років тому — це трохи різні речі. 18 квітня у CryptoClusrter ми будемо пропонувати своє бачення цієї політики:

  1. На законодавчому рівні визначити і закріпити 5 термінів: «блокчейн», «криптовалюта», «токен», «смарт-контракт» і «майнінг»;
  2. Запровадити мораторій на 10 років на подальше регулювання і зміну правил гри;
  3. Потрібно зробити публічний реєстр криптоактивів;
  4. Запровадити 0 податок на додану вартість по всіх операціях з цифровими валютами і майнінгом;
  5. Розробити стандарти освіти в цій сфері.

 

Якщо прийняти ці всі пункти, то чи уможливиться процес токенізації економіки?

— У 95% випадків токен — це не цінність, не річ, а просто виражене в цифровій формі право на річ. Тобто не можна казати також, що токенізація — це панацея. Якщо ми говоримо про агросектор, то токенізація дасть можливість не просто укладати договори, а можна буде цими контрактами торгувати. І не треба буде посередників! Це може дати значний поштовх економіці, але ринок має об’єднуватися і створювати освітнє поле для пересічних фермерів. Чи піде на це держава дуже важко сказати, оскільки сьогодні все що ми бачимо — це така позиція діяти в інтересах чиновників, а не в інтересах бізнесу. Тому критикувати ми не будемо нікого, але своє пропонуватимемо.

Як ситуація з впровадженням смарт-контрактів в Україні? І чи існуватиме в майбутньому професія юристів, якщо весь світ перейде на таку систему угод?

— Я за першою освітою юрист, хоча й не практикував, але базові розуміння в цьому питанні є. Почнемо з того, що у світі існує одночасно минуле, теперішнє і майбутнє. Те, що для когось є інноваційним, може взагалі не існувати в парадигмі іншої культури. І разом з тим є люди, які наприклад, досліджують закони квантового світу. Відносно до них — ми в минулому. Так само з приводу професії юриста.

 

«Коли у 80-х роках з’явився перший банкомат, відпала потреба у такій великій кількості касирів. Але ця професія існує до сьогодні. Все ж, поява банкомату істотно змінила роль касира і відчуття грошей. Так само і з юристами. Скільки часу буде існувати поняття права, стільки буде існувати ця професія».

 

Колись юристи не користувалися комп’ютерами і писали від руки угоди. Сьогодні вони мають набагато більше можливостей. Завдяки новим технологіям деякі такі речі можна поставити на потік, автоматизувати. Смарт-контракти змінюватимуть роль юриста. Він повинен буде знати про нього і як він функціонує. Я думаю, що роль юриста зведеться не до ролі рятівника, коли вже щось сталося, а до ролі інженера-проектувальника. Щоб унеможливити взагалі якісь небажані наслідки для сторін. Юрист має прораховувати наперед всі ситуації і конструювати смарт-контракт, який гарантуватиме сторонам те, що їхня воля буде виконана. І цим буде відрізнятися добрий від поганого спеціаліста.

 

До речі про претензії. Багато хто зараз переймається тим, як задекларувати криптоактиви, як позиціонувати той самий Bitcoin у своїй декларації?

— Тут філософське питання «а навіщо його декларувати?». Точно проконсультувати з цього питання не можу, але бачення, яке ми заклали у вищезгаданій політиці, що це нематеріальний актив. Тобто Bitcoin — благо, яке цивільним кодексом прописане і врегульоване, тому будь ласка декларуйте його як нематеріальний цифровий актив.

Ви на початку інтерв’ю говорили про те, що зараз багато людей в криптоіндустрії нових. Можна дізнатися декілька порад, з чого варто починати знайомство тим, хто ще не встиг вскочити у потяг блокчейну і цифрових валют?

— Є дві книжки: «Blockchain Revolution» і «Mastering Bitcoin». Перша більше для гуманітаріїв, а друга підійде для тих, хто працює в сфері IT. І з чого, звичайно, не варто починати — це семінари в стилі «ми навчимо вас трейдити і за вечір заробляти мільйони». Не варто також купувати крипту на значні суми. Краще витратити стільки, за скільки б ви собі купили якусь не дуже необхідну річ. Варто пам’ятати, що крипторинок — це швидше потужний всесвітній експеримент, але ніхто не знає чим він скінчиться.

 

Катя БУЯЛЬСЬКА

mail

Author: Cryptotexty