Великі дані називають валютою майбутнього. Державні і комерційні структури в Україні та світі починають розуміти, що володіють величезними обсягами даних, які можуть бути корисними для прийняття певних рішень. Ідея оптимізувати судову систему в Україні особливо актуалізувалася у звязку з проведенням судової реформи. Сьогодні ми вже можемо говорити про певні її результати та виокремити питання роботи над якістю правосуддя. У червні 2018 року українські суди почали тестувати Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) — «Електронний суд». Нововведення, безумовно, є позитивною зміною в національному судочинстві. Все ж, така система є досить централізованою і ніхто не може дати гарантію, що певні факти в документах або загалом бази даних відповідають дійсності. Саме тому ми вирішили розглянути, як вже використовуються е-інструменти в судовій системі України та запитали у експертів, чи можлива автоматизація роботи органів правосуддя завдяки впровадженню IoT та блокчейн технологій?

Технології vs «дух закону»

Активне обговорення теперішнього і майбутнього судової реформи в Україні відбулося під час VII Судового форуму у Києві. На заході обговорювали особливості використання діджитал складових у судовому процесі та, зокрема, торкнулися тем електронних доказів. Впродовж форуму відбувалося голосування «Чи може суд відбуватися за допомогою ботів та виключити людину з судового процесу?». Більшість присутніх вважають, що не може, а автоматизація підходить лише для простих та стандартних справ.

А що робити зі справами, обсяг доказів яких займає декілька кімнат (і це не фігуральне висловлювання)? Якщо опрацьовувати ці документи вручну, відповідно, час і вартість роботи юристів будуть колосальними. Сьогодні існує ряд софтверних рішень, які грунтуються на машинному навчанні. Юридичні фірми з використанням цих програм створюють бази даних. Згодом комп’ютер може розпізнавати певні факти в документах і робити висновки, грунтуючись на прецедентах. Такі країни, як Нідерланди, Австрія, Німеччина вже автоматизували деякі види судових процесів.

Повертаючись до першого речення у статті, важко сперечатися, що майбутнє судочинства за обробкою великих даних, тому що зараз і суддям, і прокурорам, і нотаріусам необхідно працювати з 15-20 реєстрами одночасно. Тож як спростити юристам і суддям життя? І на скільки рішення, прийняте на основі автоматизованих рішень, буде вважатися справедливим і відповідати духу закону?

Які інструменти вже використовують в Україні?

Електронний суд — це в першу чергу сервіс та поінформованість громадянського суспільства. Робота над якістю правосуддя — завдання представників судової системи. В Україні є потенціал для реалізації технологічних рішень, а роботі з доказовою базою в такому форматі можуть посприяти такі платформи, як:

• Opendatabot — збирає, об’єднує та аналізує дані основних публічних реєстрів країни. API Opendatabot — відкриті. Це дозволяє інтегрувати його з інформаційними системами компаній.
• «Суд на долоні» — аналітичний інструмент для пошуку, дослідження та візуалізації судових рішень. Усі дані з судових рішень сервіс поєднує з даними відкритих державних реєстрів. Користувачі можуть швидко знайти необхідні рішення за будь-яким специфічним запитом.
• «Судові засідання і реєстр» — додаток, за допомогою якого ви отримуєте доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень. Також тут можна шукати конкретні справи і документи, одержувати повідомлення та оповіщення про призначених до розгляду судових засіданнях.

Блокчейн — панацея судочинства майбутнього?

Однією з найактуальніших проблем даної теми є недостовірність інформації та людський фактор, тому що навіть в роботі з електронними доказами, судді не знають, як правильно оцінити дані та перевірити їх достовірність. Однією із засад здійснення правосуддя є можливість дискутувати та вільно надавати свої докази задля доведення перед судом їх переконливості.

Правосуддя — не математика. Це те, що базується на моралі, етиці і справедливості, і хіба можна ці речі оцифрувати? Тому я думаю, що судді і адвокати будуть продовжувати працювати зі складними кейсами, — зазначив Олег Громовий Founder юридичної фірми «GENTLS»

Блокчейн — це розподілений реєстр, заснований на криптографічних алгоритмах, що містить базу даних про всі раніше здійснені операції і носить децентралізований характер. Звучить складно, але для пересічного користувача варто знати і розуміти лише те, що блокчейн виключає крадіжку, підробку інформації, шахрайство, порушення майнових прав і так далі.

По-суті, блокчейн — це вже нотаріус або навіть суддя, тільки цифровий. Реєстр записів зберігається не у реєстроутримувача, а у всіх учасників системи і кожен раз при будь-яких змінах автоматично оновлюється, зберігаючи початкову інформацію. Так, наприклад, Дубайський міжнародний суд, що займається цивільними і торговими спорами у фінансовій галузі, планує запустити «Суд блокчейна». Завдяки цій системі виконання документообігу вручну буде усунуто, що призведе до підвищення ефективності роботи.

Ще одним прикладом застосування технології блокчейн у юрпрактиці є смарт-контракт. Він, власне, базується на даних блокчейну, а основа його реалізації — програмування, де приводом для виконання контракту є певна умова.

Варіантів використання технології блокчейн в органах правосуддя може бути дуже багато, починаючи від автоматизації облікових процесів, відмови від паперового документообігу і підвищення безпеки зберігання даних, до контролю доступу до них та використання смарт-контрактів у винесенні певних судових рішень, — NEM Ukraine Leader Антон Босенко

У 2016 році була проведена перша угода на блокчейні, за допомогою якої оформили умови з продажу і доставки бавовни з США до Китаю. Зі штату Техас в китайський порт Циндао було доставлено 88 тюків бавовни. При цьому оплата за всю партію була проведена в блокчейні, а умовою для її здійснення стало повідомлення про фізичне місцезнаходження вантажу. Поява нових IoT-пристроїв та можливостей застосування розумних контрактів продовжують колонізувати ринок юридичних послуг. І все-таки сьогодні грамотне формулювання договірних конструкцій не можливе без участі юриста.

Використання IoT та блокчейну у процесі судочинства — це не лише автоматизація, а й побудова довіри до суддів:

Суддя може мати свій унікальний ідентифікатор і підтверджуватиме таким чином свою участь в процесі. Це своєрідний мультипідпис у вигляді id-картки, відбитка пальця чи скану сітківки. Рішення з цим підписом, записане в блокчейн, можна доповнювати, але не можна буде виправити/змінити початковий варіант! — керівник департаменту IoT команди 482.solutions Леонід Фою-Хацкевич

Крім того, навіть блокчейн-проекти звертаються до “традиційних” юридичних практик. Так, у проекті EOS є Конституція, яку до речі критикують в криптоспільноті, тому що не всі можуть зрозуміти, що це за розподілена мережа, в якій є прописані правила «людською мовою». Її використовують, як базу для вирішення конфліктів. Також є Арбітраж, який може незалежно вирішити суперечки (якщо такі виникнуть). Спираючись на Конституцію, Арбітри можуть призупинити транзакцію. Якщо інша сторона не суперечить рішенню, значить правда за заявником.

Автоматизація роботи органів правосуддя завдяки впровадженню IoT та блокчейн технологій — це дуже далеке майбутнє. Для того щоб подібна система запрацювала потрібно як мінімум, щоб державний апарат був перебудований на автоматизовані реєстри з застосуванням технології блокчейн, — Вадим Груша співзасновник і керівник компанії BlockSoftLab

Тож юристам не варто перейматися, що блокчейн/автоматизація якихось процесів зроблять їхню професію непотрібною, але технології точно здатнs змінити способи складання, обслуговування угод, механізм їх виконання та інші аспекти юридичної практики.